Ментальне здоров’я: фундаментальні речі, або філософський погляд домогосподарки на ментальне здоров’я

Albert Einstein: “We cannot solve problems using the same level of thinking that created them.”

Ця стаття поділяється на дві частини, або бінар:
·сутнісний рівень – теза;
·функціональний рівень – антитеза.

Адже саме в бінарній системі відбувається наше мислення та пізнання світу.

Сутнісний: нематеріальний рівень, світ причин, мотивів, ідей, світ стимулів. Цей рівень спирається на всесвітньо відомі закони герметизму, або принципи герметизму. Головний з яких – закон/принцип менталізму: все є думка, і ця думка – первинна.

Функціональний: матеріальний рівень – світ, у якому ми живемо. Світ реакцій, творчості нашого мислення та наслідків творчої уяви, результатів (поведінка, звички, соматичне здоров’я, соціальні ролі, досягнення / поразки, бізнес-результати, медичні втручання) – це рівень прояву.

Додамо вхідні дані для глибшого проникнення в тему.

Ми не заперечуватимемо, що формула життя – це «стимул – реакція». Також ми добре знаємо, що існує закон (або принцип) причинно-наслідкового зв’язку, який у побуті звучить так: що посієш, те й пожнеш; хто з мечем прийде до інших, той від нього й загине; не рий іншому яму, бо сам туди впадеш; або ж: стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе.

Поняття ментальності – це рівень нового позиціонування себе як особистості, поза її емоційним життям, але з розвиненими почуттями. Це сфера сенсів, значень та цінностей, і вона повинна змінюватися в часі, зростати, масштабуючи особистість.

Поставимо кілька додаткових питань, на які спробуємо відповісти:

• Яке значення для здорового психічного життя має мислення людини та її здатність до творчого мислення?
• Чи має значення при розборі цього питання спотворене мислення і чи потрібно розібратися у природі спотворень?
• Навіщо людині потрібне масштабування особистості та як це впливає на психічне здоров’я?
• Емоції та почуття – це різні речі?
• Чому ключ до здоров’я полягає у здатності усвідомлено володіти своєю уявою?
• Як віра стає умовою духовного самозцілення?

Чому мислення критично важливе?

Розберемо, як влаштований наш механізм мислення, чи, як його ще називають, – колесо мислення. Процес мислення починається з уяви та уявлення, до них додається враження, це все разом формує відчуття вже в тілі, а воно своєю чергою формує загальний стан людини, оскільки спрацювала хімія тіла. Із загального стану знову формується уява та уявлення… і так по колу.

Це відбувається досить швидко. Людина навіть не встигає приборкати миттєві реакції.

Де слабка ланка у цьому колесі і до чого тут емоції, почуття, реакції?

Спочатку про реакції. Вони мають різне підґрунтя, або походження: емоційні (неконтрольовані), ментальні (почуття, зазвичай така людина контролює свій стан – свої емоції та почуття) та духовні реакції (теж почуття, тільки процес мислення вже усвідомлений, творчий).

Як пов’язані між собою механізм мислення та його «продукт» – стан нашого здоров’я, зокрема психічного?

Якщо в процесі мислення людина «наповнила» свою уяву емоціями, то в підсумку будуть помилки, стрес, розлади, хвороби. Колесо мислення формує відповідні реакції та стан, вони визначають рівень стресу, тому що це впливає на фізіологію. Але головне – це визначає вибір.

Якщо ж людина контролює свій процес мислення, формуючи та відчуваючи замість емоцій почуття, одухотворює ними свої думки, творить свій кращий внутрішній світ, тобто задіює здатність мислити творчо – здатність бачити альтернативи, вміння виходити за межі шаблонів та не застрягати в проблемах. Це теж вибір: «Вчинки наші – наслідки Божі».

Який висновок ми зробимо?

1.Емоції дістаються нам у спадок від батьків і мають нижчу природу, ніж почуття. Почуття – ментальні, і їх треба набувати самостійно, вирощувати, як ті троянди на підвіконні у дівчинки Герди, про яку ми знаємо з казок пана Г. Х. Андерсена.

2.Особистісне зростання (масштабування) повинно відбуватися пропорційно: інтелект та почуття (або розум та серце). Якщо інтелект випереджає почуття (або навпаки), це спотворює мислення так само, як воно спотворюється тоді, коли задіяні емоції. Через це навіть дехто з тих, хто займається духовним розвитком, страждає на хвороби.

Чистота мислення, трансформація мислення – це дуже висока планка, за подоланням якої стоїть усвідомлення сутнісного рівня та сутнісних відносин між людьми.
Природа спотворень: страх як базова інтерпретація, жертовність, відчуття провини, крайнощі (чорно-біле мислення), катастрофізація, залежність самоцінності від зовнішнього. Спотворення теж «живуть» на рівні причин, а симптоми проявляються на рівні функцій.
Усвідомлення означає бачити свої думки, відділяти себе від автоматичних реакцій, розпізнавати переконання, брати відповідальність за інтерпретацію. Усвідомлення – міст між двома рівнями. Саме воно об’єднує, а не роз’єднує.
Віра як умова самозцілення. Як? Це довіра до життя, переконання в можливості змін, готовність вийти за межі старого. Без віри людина не здатна піднятися на рівень вище.
Без творчого мислення людина обертається в межах одного й того самого рівня, вона не росте.

Тобто проблема не вирішується, якщо вона «курсує» між підрівнями функціонального рівня.
Чи можна вирішувати проблему, проводити дослідження, створювати щось зовсім нове, якщо не чіпати сутнісного рівня?
Просто створити кращу версію себе? Більш моральну, етичну? Сісти на дієту? Піти на курси? У медицині – вигадати сучасніше обладнання? Це все функціональний рівень.

Якщо людина не торкається сутнісного рівня – вона просто оптимізує симптом.

Фундаментальне вирішення проблеми ментального здоров’я полягає не в розділенні духовного (сутнісного) і матеріального (функціонального), а в усвідомленні причинного рівня, перегляді переконань, зміні ідентичності. Через нові рішення на функціональному рівні, підкріплені дією. Тільки коли зміна відбувається одночасно на двох рівнях – вона стає стійкою, а ти – собою.

Ментальне здоров’я – це не про «почуватися краще», «бути позитивним» та «лікування симптомів».
Ментальне здоров’я – це про:

• цілісність та баланс між сенсами, думками, емоціями, почуттями і діями;
• цілісність між причиною і наслідком. Між думкою і дією. Між вірою і відповідальністю.

© Galyna Mudrovska, 2026